Adjectives

形容詞用來形容物體或人的品質。形容詞回答了以下問題:який? (什麼?) отрий? (哪個?) чий? (誰的?) 在烏克蘭語中,形容詞分為三類:


定性的 (зелена трава [zel`ena trav`a] - 青草)
表達物體的直接特徵,這些特徵可以不同程度地表現出來:
білий [b`ily] 白色, світлий [sv`itly] 輕, широкий [shyr`oky] 寬, старий
[star`y] 老, добрий [d`obry] 好


相關性 (морський бриз [morsk`y bryz] - 海風)
表達相關物體的特徵:

  1. 物質 - скляний [sklian`y] 玻璃, дубовий [dub`ovy] 橡樹
  2. 人 - студентський [stud`ents’ky] 學生的 0
  3. 現象 - сніговий [snihov`y] 下雪
  4. 時間,地點,動作 - вечірній [vech`irni] 傍晚, міський [mis’k`y] 都市

所有格 (материні руки [m`ateryni r`uky] - 母親的手) 表示物體屬於人或動物:
заячий [z`ajachy] - 野兔的,мамин [m`amyn] - 母親的, братів [br`ativ] - 兄弟的

形容詞根據如下內容變化:

  1. a. 性別:陽性、陰性、中性
  2. b. 數:單數,複數;
  3. c. 格:除呼格外的全部格。

形容詞

烏克蘭形容詞有兩個比較等級-比較級最高級。就像英語一樣,也有一些例外不遵循一般規則。你會在下表中找到它們。

創建最高級程度還有三種形式:簡單(加尾碼或首碼)、複雜(加首碼)和複合形式(加單詞)。在比較級程度中,不存在複雜的形式。

複合形式實際上更容易記憶,因為你不需要改變形容詞的初始形式。儘管如此,我們大多會通過添加單詞來創建抽象形容詞的最高級。

比較級 -->

形容詞形式

比較級

最高級

簡單形式

定性形容詞的詞根或詞幹+尾碼–іш-, -ш-

Добрий(好心的) – добр-іш-ий (更好心的)

Малий (小) – мен-ш-ий (更小)

比較級形式+首碼най-

Добріший (更好心的) – найдобріший (最好心的);

Менший(更小) - найменший (最小)

複雜形式

__________________

最高級的簡單形式+首碼як-, що-

Якнайменший, щонайменший (最小)

複合形式

詞根形式+單詞 більш (更多), менш (更少):




більш добрий(更好心的)
менш глибоко (不那麼深)

1. 詞根形式+單詞

найбільш (最多), найменш (最少);

найбільш демократичний (最民主的)

найменш категоричний (最不明確的)。

2. 最高級形式+單詞від усіх (最多), над усе (最重要);

дорожчий над усе (最貴)

例外:

高 - 更高 - 最高 Високий - вищий - найвищий
短 - 更短 - 最短Низький - нижчий - найнижчий
近 - 更近 - 最近 Близький - ближчий - найближчий
重 - 更重 - 最重Важкий - важчий - найважчий
困難 - 更困難 - 最困難 Тяжкий - тяжчий - найтяжчий
好 - 更好 - 最好Добрий - кращий - найкращий
大 - 更大 - 最大 Великий - більший - найбільший
小 - 更小 - 最小Малий - менший - найменший

形容詞比較級的尾碼-ш形式:

規則

示例

1. 尾碼 取代尾碼-к- -ок-, -ек-

Короткий (短) – коротший (更短)

глибокий (深) – глибший (更深)

далекий (遠) – дальший (更遠)

2. 替換聲音:

a. с + ш --> щ;

b. г, ж, з + ш --> жч.

在某些情況下,最高級是由其他詞根形成的。

високий (高) – вищий (更高), товстий (胖) – товщий (更胖)

дорогий (貴) – дорожчий (更貴),

близький (近) - ближчий (更近) , дужий (強壯) – дужчий (更強壯)

例外легший (更輕), довший (更長)

Гарний – кращий, поганий – гірший,

Великий – більший, малий - менший

形容詞組

1. 詞幹以硬輔音結尾的性質形容詞和關係形容詞,主格單數中以-ий 結尾陽性的形容詞:веселий (滑稽), глухий (聾),поточний (最近的)。

1. 詞幹以軟輔音 н, 結尾的關係形容詞,以 –ій (-їй)結尾的陽性形容詞: верхній (較上面的), давній (古代的), пізній (晚的)。

2. 尾碼為-ів (-їв), ин (-їн) 的所有格形容詞,在主格時沒有詞尾:батьків (父親的), дідів (祖父的), мамин (母親的)。

2. 以 -жній, -шній結尾的全部形容詞:ближній (鄰居), внутрішній (內心的)。

3. 形容詞的所有簡短形式: винен (винний - 內疚的), повен (повний - 滿的), потрібен (потрібний - 必要的)。

3. 詞幹以 : безкраїй結尾的關係形容詞

與所有格的細微差別有關:братній

定性:синій

形容詞變格

形容詞有性別和數的形式,並根據格變化。

硬組

單數

複數

陽性

中性

陰性

主格

зелен-ий

зелен-е

зелен-а

зелен-і

所有格

зелен-ого

зелен-ого

зелен-ої

зелен-их

與格

зелен-ому

зелен-ому

зелен-ій

зелен-им

賓格

類似主格或所有格

зелен-е

зелен-у

類似主格或所有格

工具格

зелен-им

зелен-им

зелен-ою

зелен-ими

方位格

…зелен-ому (-ім)

…зелен-ому (-ім)

…зелен-ій

…зелен-их

軟組

主格

син-ій

син-є

син-я

син-і

所有格

синь-ого

синь-ого

синь-ої

син-іх

與格

синь-ому

синь-ому

син-ій

син-ім

賓格

類似主格或所有格

син-є

син-ю

類似主格或所有格

工具格

син-ім

син-ім

синь-ою

син-іми

方位格

…синь-ому

…синь-ому

…син-ій

…син-іх