Verb
Un verbo designa una acción o estado de un objeto. Los significados gramaticales del verbo son los siguientes:
1. Aspecto:
Perfectivo: радіти (що робити?);
Imperfectivo: зрадіти ( що зробити?).
2. Transitividad:
Transitivo: будувати
Intransitivo: збудувати
3. Modo:
Indicativo: зустрічаю;
Subjuntivo: зустрічав би;
Imperativo: зустрінь.
4. Tiempo:
Presente: дарую;
Pasado: подарував;
Futuro: подарую.
5. Número:
Singular: дивлюсь;
Plural: дивляться.
6. Persona:
| Singular | Plural | |
| 1er | Я шаную | ми шануємо; |
| 2do | Ти шануєш | ви шануєте; |
| 3er | Він (вона, воно) шанує | вони шанують |
7. Voz:
Activa: я славлю;
Pasiva: славиться людьми.
8. Género:
Masculino: бачив;
Femenino: бачила;
Neutro: бачило.
Formas de verbo básicas
| Finita | No finita |
|
|
El infinitivo es una forma indefinida del verbo con una terminación -ти. No indica a quien realiza la acción ni el tiempo en el que ocurre dicha acción.
Él (no) se escribe separadamente con los verbos. Existen dos excepciones:
- Si el verbo no puede ser usado sin
не: нехтувати, незчутися; - Si el verbo tiene un prefijo
недо-: недобачати, недочувати.
Aspecto del verbo
| Aspecto | Designa la acción | Responde la pregunta | Formas de tiempo | Ejemplos |
|---|---|---|---|---|
| Perfectivo | acción completada de tiempo limitado | що робив? що зробив? що зроблю? |
минулий майбутній (проста форма) |
прочитав, відніс прочитаю, віднесу |
| Imperfectivo | acción incompleta de tiempo ilimitado | що робити? що робив? що роблю? що робитиму? що буду робити? |
минулий теперішній майбутній (складна форма, складена форма) |
читав, відносив читаю, відношу читатиму, відноситиму буду читати,буду відносити |
Modo
| Modo | Expresa el significado | Responde las preguntas | Cambia por | Ejemplos |
|---|---|---|---|---|
| Indicativo | acción real | що робить? що зробить? що робив? |
tiempos, número de personas o géneros | не гріє вивчиться ходитиме заспівав |
| Subjuntivo | acctión que es posible en cierta condición; acción deseada | що робив би? що зробив би? |
números y géneros (singular) | грів би вивчився б ходив би заспівав би |
| Imperativo | una orden, un deseo, un consejo | що роби? що зроби? |
números y géneros | грій, вивчіть, ходи, заспівайте |
Conjugación
| 1ª conjugación | 2ª conjugación |
|---|---|
| 1. Puedes definir la conjugación por el plural de la tercera persona: | |
| -уть, -ють пишуть, беруть, малюють, кидають |
-ать, -ять бачать, роблять, кричать |
| 2. Puedes definir la conjugación por la raíz del infinitivo: | |
|
|
Tiempo pasado
Los verbos en tiempo pasado responde las preguntas: що робив? що робила? що робило? що робили?
| читати | писати | стояти | дивитися | ||
|---|---|---|---|---|---|
| я, ти, він я, ти, вона ми, ви, вони |
читав читала читали |
писав писала писали |
стояв стояла стояли |
дивився дивилась дивились |
-в -ла ся/сь -ли сь |
Tiempo futuro. Forma compuesta
La forma compuesta del verbo es fácil de aprender. Está formada por el verbo бути en futuro y el infinitivo del verbo principal
| я ти він, вона, воно ми ви вони |
буду будеш буде будемо будете будуть |
читати вчити розмовляти гуляти снідати їхати |
Tiempo futuro. Forma compleja
La forma compleja de los verbos en tiempo futuro se forma al añadir el sufijo -им- a la raíz y la terminación personal relevante
| я ти він, вона, воно ми ви вони |
читатиму читатимеш читатиме читатимемо читатимете читатимуть |
вчитиму вчитимеш вчитиме вчитимемо вчитимете вчитимуть |
дивитимуся дивитимешся дивитиметься дивитимемось дивитиметесь дивитимуться |
Tiempo Presente
Los verbos en el tiempo presente tienen las siguientes terminaciones:
| я ти він, вона, воно ми ви вони |
читаю читаєш читає читаємо читаєте читають |
бачу бачиш бачить бачимо бачите бачать |
-у, -ю -єш, -еш, -иш, -їш -е, -є, -ить, -їть -емо, -ємо, -имо, -їмо -ете, -єте, -ите, -їте -уть, -ють, -ать, -ять |