Verb
Ein Verb bezeichnet eine Handlung oder einen Zustand eines Objekts. Die grammatikalischen Bedeutungen des Verbs sind wie folgt:
1. Aspekt:
Perfektiv: радіти (що робити?);
Imperfektiv: зрадіти ( що зробити?).
2. Transitivität:
Transitiv: будувати
Intransitiv: збудувати
3. Stimmung:
Indikativ: зустрічаю;
Konjunktiv: зустрічав би;
Imperativ: зустрінь.
4. Zeitform:
Präsens: дарую;
Vergangenheit: подарував;
Futur: подарую.
5. Numerus:
Singular: дивлюсь;
Plural: дивляться.
6. Person:
| Singular | Plural | |
| 1. | Я шаную | ми шануємо; |
| 2. | Ти шануєш | ви шануєте; |
| 3. | Він (вона, воно) шанує | вони шанують |
7. Stimme:
Aktiv: я славлю;
Passiv: славиться людьми.
8. Geschlecht:
Maskulin: бачив;
Feminin: бачила;
Neutrum: бачило.
Grundlegende Verbformen
| Endlich | Nicht-Endlich |
|
|
Der Infinitiv ist eine unbestimmte Form des Verbs mit der Endung -ти. Er gibt nicht an, wer eine Handlung ausführt und zu welchem Zeitpunkt sie stattfindet.
не (Nicht) wird separat mit den Verben geschrieben. Es gibt zwei Ausnahmen:
- Wenn das Verb nicht ohne
не verwendet werden kann: нехтувати, незчутися; - Wenn das Verb eine Vorsilbe
недо- hat: недобачати, недочувати.
Aspekt des Verbs
| Aspekt | Bezeichnet die Aktion | Beantwortet die Frage | Zeitformen | Beispiele |
|---|---|---|---|---|
| Perfekt | abgeschlossene, zeitlich begrenzte Aktion | що робив? що зробив? що зроблю? |
минулий майбутній (проста форма) |
прочитав, відніс прочитаю, віднесу |
| Imperfekt | unvollständige, unbegrenzte Aktion | що робити? що робив? що роблю? що робитиму? що буду робити? |
минулий теперішній майбутній (складна форма, складена форма) |
читав, відносив читаю, відношу читатиму, відноситиму буду читати,буду відносити |
Stimmung
| Stimmung | Drückt die Bedeutung aus | Beantwortet die Fragen | Geändert durch | Beispiele |
|---|---|---|---|---|
| Indikativ | reale Aktion | що робить? що зробить? що робив? |
Zeitformen, Zahlen und Personen oder Geschlechter | не гріє вивчиться ходитиме заспівав |
| Konjunktiv | Handlung, die unter einer bestimmten Bedingung möglich ist; gewünschte Handlung | що робив би? що зробив би? |
Anzahl und Geschlechter (Singular) | грів би вивчився б ходив би заспівав би |
| Imperativ | ein Befehl, ein Wunsch, ein Ratschlag | що роби? що зроби? |
Anzahl und Geschlechter | грій, вивчіть, ходи, заспівайте |
Konjugation
| 1. Konjugation | 2. Konjugation |
|---|---|
| 1. Du kannst die Konjugation in der 3. Person Plural definieren: | |
| -уть, -ють пишуть, беруть, малюють, кидають |
-ать, -ять бачать, роблять, кричать |
| 2. Du kannst die Konjugation durch den Stamm des Infinitivs bestimmen: | |
|
|
Vergangenheitsform
Die Verben in der Vergangenheitsform beantworten die Fragen: що робив? що робила? що робило? що робили?
| читати | писати | стояти | дивитися | ||
|---|---|---|---|---|---|
| я, ти, він я, ти, вона ми, ви, вони |
читав читала читали |
писав писала писали |
стояв стояла стояли |
дивився дивилась дивились |
-в -ла ся/сь -ли сь |
Futur. Zusammengesetzte Form
Die zusammengesetzte Form des Verbs ist leicht zu lernen. Sie wird mit dem Verb бути im Futur und dem Infinitiv des Hauptverbs gebildet
| я ти він, вона, воно ми ви вони |
буду будеш буде будемо будете будуть |
читати вчити розмовляти гуляти снідати їхати |
Futur. Komplexe Form
Die komplexe Form der Verben im Futur wird gebildet, indem das Suffix -им- an den Stamm und die entsprechende persönliche Endung angehängt wird
| я ти він, вона, воно ми ви вони |
читатиму читатимеш читатиме читатимемо читатимете читатимуть |
вчитиму вчитимеш вчитиме вчитимемо вчитимете вчитимуть |
дивитимуся дивитимешся дивитиметься дивитимемось дивитиметесь дивитимуться |
Präsens
Die Verben im Präsens haben die folgenden Endungen:
| я ти він, вона, воно ми ви вони |
читаю читаєш читає читаємо читаєте читають |
бачу бачиш бачить бачимо бачите бачать |
-у, -ю -єш, -еш, -иш, -їш -е, -є, -ить, -їть -емо, -ємо, -имо, -їмо -ете, -єте, -ите, -їте -уть, -ють, -ать, -ять |